Досвід роботи

Опис власного педагогічного досвіду

 

Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо

 в цей же час ретельно не вчаться самі

 

Алі Апшероні

В сучасних умовах інформаційного суспільства перед освітою постає досить масштабне завдання: забезпечити практично-корисне опанування молоддю новими інформаційно-комунікаційними технологіями, розкриття і розвиток творчого потенціалу підростаючого покоління. Зазначене вимагає конструювання такого навчального процесу на уроках інформатики, кінцевим результатом якого мають бути знання, уміння, навички та компетенції щодо побудови і реалізації сучасних технологій ефективного розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини за допомогою комп’ютера [8]

   У Державному стандарті початкової загальної освіти інформаційно-комунікаційна компетентність  передбачає:

         опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування;

         здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

За Державним стандартом базової середньої освіти (застосовується з 1 вересня 2022 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти) ІКТ-компетентність передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності [6].

Останніми роками питання про застосування нових інформаційних технологій у школі звучить усе частіше. Це відбувається насамперед через те, що завдяки використанню ІКТ можна не тільки покращити існуючі методики, а й сприяти появі нових форм і методів викладання, принципово нового підходу до організації сучасного уроку.

Метою навчання інформатики у загальноосвітньому навчальному закладі є накопичення  такої теоретичної бази знань з основ інформатики, що має забезпечити формування у школярів основ інформаційної культури та розвиток ІКТ-компетентності. За таких умов стає особливо актуальним питання зміни ролі учня з пасивного слухача на активного учасника навчального процесу. Активність учня виявляється в самостійному пошуку засобів і способів у вирішенні поставленої мети, в придбанні знань, необхідних для виконання практичної задачі.

Уроки інформатики проходять зазвичай із використанням комп’ютерів різних типів, тобто діти взаємодіють із ними, виконуючи практичні роботи, тренуються виконувати ті чи інші завдання, які приготував для них учитель. І тому урок інформатики вже автоматично стає уроком із використанням мультимедійних технологій навчання, який забезпечує високий рівень знань і вмінь, підвищення ІКТ-компетентності, створює простір для творчого пошуку, ініціативи.

Сьогодні уявити життя без комп’ютера, Інтернету та IT – технологій практично неможливо. Сучасні діти не уявляють своє життя без Інтернету з його соціальним спілкуванням та інформаційними ресурсами. Росте покоління візуалів, для яких головним джерелом інформації є зоровий ряд. Усе це пояснює необхідність використання нових світових інформаційних розробок в освітній діяльності. Тому проблема, над якою я працюю в останні роки: «Трендові освітні технології  в роботі учителя інформатики опорної школи».

Основна ідея досвіду. Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, які б забезпечили універсальність її освіти. Ефективний розвиток ІКТ-компетентності забезпечується шляхом використання сучасних мультимедійних технологій на уроках інформатики.

Інноваційність. На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалась на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання у ХХІ столітті стає всебічний розвиток людської особистості. Останніми роками питання про застосування нових інформаційних технологій у школі звучить усе частіше. Це відбувається насамперед через те, що завдяки використанню ІКТ можна не тільки покращити існуючі методики, а й сприяти появі нових форм і методів викладання, принципово нового підходу до організації сучасного уроку.

 Практичне значення досвіду полягає в тому, що систематичне використання інформаційних технологій на уроках інформатики суттєво впливає на якість навчання, зокрема, на підвищення мотивації, активізації пізнавальної діяльності та самостійної роботи учнів; дає можливості створити комфортне середовище на уроці завдяки демократичному стилю спілкування між вчителем та учнями, який побудований на основі партнерства, взаємоповаги, взаєморозуміння та захоплення спільною інтелектуальною діяльністю.

Досвід ґрунтується на наукових працях А.Ф. Верланя, Н.В. Макарової, Є.А. Ракітіної, Т.І. Шамової, які вказують на те, що надзвичайно стрімкий розвиток інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, зростання їх ролі в інформаційному суспільстві ініціюють проблему постійного удосконалення методики навчання. У науковій літературі досліджуються питання інформатизації освіти (В.Ю. Биков), психолого-педагогічні засади застосування інформаційних технологій (Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, Н.В. Морзе, І.В. Роберт, С.О. Сисоєва, Р.М. Собко), функції та критерії ефективності застосування ІКТ в навчальному процесі (О.В. Аленічева, Т.Л. Богданова). Вагомий внесок учених П.В. Беспалова, А.М. Журавльова, Н.Ф. Тализіної, А.В. Хуторського, М.О. Холодної у дослідження поняття «інформаційна компетентність».

Учителю інформатики надана велика можливість застосування інтерактивних методів проведення уроків і розвитку творчої активності у школярів. Головною метою вчителя має бути прагнення до розвитку особистості – вільної, гуманної, духовної, творчої, практичної, пристосованої до нових соціальних і економічних умов  компетентності.

Завдання, які я ставлю перед собою для досягнення мети:

Ø формування інформаційної культури в учнів, під якою розуміється вміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати можливості комп'ютера; 

Ø розвиток у школярів логічного мислення, творчого і пізнавального потенціалу з використанням різнорівневого комп'ютерного інструментарію;

Ø формування навичок пошуку, обробки, зберігання інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій для вирішення навчальних завдань і для майбутньої професійної діяльності;

Ø формування навичок безпечного використання мережі Інтернет;

Ø виховання поваги до авторського матеріалу.

Для реалізації поставлених завдань я роблю процес навчання і виховання цікавим і доступним, а головне результативним.

Для використання в освітній діяльності чудово вписуються різноманітні хмарні технології, починаючи від простих online-інструментів, де учні можуть спільно малювати й робити записи, до складних технологій спільної роботи над проектами, тобто від початкової до старшої школи. Учитель і учні тут — активні учасники. 

Для реалізації цього підходу існує велике різноманіття засобів. 

На думку багатьох учителів інформатики як в молодших, так і в старших класах, ефективним є застосування методів інтерактивного навчання з елементами гри, які добираються відповідно до програми. Такі методи можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих знань, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. У грі створюється позитивний емоційний настрій, який сприяє успіху і підвищує інтерес до вивчення предмету. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості. В молодших класах великий інтерес учнів викликають уроки-пригоди, уроки-мандрівки, уроки-казки (Додаток 1).  Такі уроки носять колективний характер. Під час спілкування досягається висока активність і контактність учнів, створюється позитивний настрій, який сприяє підвищенню рівня засвоєння знань та підвищує інтерес до вивчення предмета. Гра — це діяльність, яка полягає в інтеракції між окремими учнями або групами учасників, об’єднаними для реалізації певних цілей. На мою думку, краще використовувати на уроках в основній школі не ігри, а ігрові ситуації. Учні з задоволенням виконують такі завдання, активно долучаються до роботи: гра «Доповни речення», гра «Інформатична естафета», гра «Кросворди», гра «Взаємоопитування», гра «Живий знак», гра «30 секунд на роздум», гра «Шпаргалка» (Додаток 2).    

Урок-семінар – одна з форм активної діяльності учнів, яку можна ефективно застосовувати на уроках інформатики при вивченні нового матеріалу. Інтерактивне навчання неможливе без активного залучення до процесу навчання самих учнів. Пізнавальна інформація може бути викладена не тільки учителем, а й самими учнями, яких для цього треба відповідно підготувати. Ця пізнавальна інформація генерується учнями з прочитаних та переказаних ними статей, роздаткового матеріалу. Таким чином відбувається розвиток інформаційної компетентності. Технологія проведення уроку-семінару: учні розбиваються на міні-групи, яким дається завдання по збору матеріалу для захисту даної теми. Представники від кожної групи готують виступ протягом заздалегідь обумовленого часу. Як правило, дані виступи супроводжуються презентацією – творчим проектом, виконаним в MS PowerPoint. Вже стали традиційними семінари за темами «Комп’ютерна графіка», «Операційні системи», «Апаратне забезпечення ПК», «Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми».

Віртуальна екскурсія як форма уроку відноситься до такої доволі поширеної категорії нестандартних уроків як «уявні екскурсії». За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель, перетворюючись на екскурсовода, «проводить» школярів-туристів по визначних місцях чи запрошує завітати до уявного музею. Віртуальна екскурсія може поєднувати в собі елементи різних моделей і технологій навчання. В руках учителя з’являється потужний мотиваційний інструмент, який він може використати для активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроці. Елементи інтерактивності у поєднанні з інформаційними технологіями змінюють емоційну й інтелектуальну атмосферу уроку. Мультимедійні засоби дають змогу не лише компенсувати брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити до них певні зміни, продиктовані часом. Під час уроку з теми «Історія обчислювальної техніки» учні відвідують віртуальний комп’ютерний музей (Додаток 3). Пропонуючи школярам розглянути музейний експонат, учитель не дає жодних коментарів, надаючи дітям можливість самостійно з’ясувати його походження на основі опису. Це дає змогу організувати навчальну діяльність, у процесі якої удосконалюються інформаційно-технологічні та комунікативні навички учнів, відбувається обмін думками, розвивається їх уміння дискутувати.

Інтегровані уроки – це можливість для учнів розвивати свої творчі здібності й особистісні якості, оцінити роль знань і побачити їх застосування на практиці, відчути взаємозв'язок різних наук. Так, при вивченні теми «Комп’ютерні презентації» учням пропонується створення творчих проектів  з екології, етики, географії рідного краю, правил дорожнього руху, безпеки життєдіяльності тощо. Інструментарієм для роботи можуть бути MS PowerPoint, Windows Movie Maker та інші програми (Додаток 4).

Сучасні комп’ютерні технології надають величезні можливості для розвитку процесу освіти. Ще К.Д. Ушинський говорив: «Дитяча природа вимагає наочності».

Хмара слів — це один зі способів візуалізації текстової інформації у вигляді списку слів, який успішно можна використати в навчальній роботі. Кольорова хмара зі слів привертає погляд та змушує зосередитися на матеріалі, краще запам’ятовується. «Хмара» містить у собі смислове навантаження — як сам текст, так і візуальну інформацію (наприклад, форма хмари).

Способи використання хмари слів:

Ø у хмару можна заховати тему уроку, яку учні повинні визначити;

Ø «хмара» як опорний конспект: учні складають пропозиції щодо визначеної теми уроку;

Ø учні знаходять в «хмарі» головне запитання, відповідь на яке необхідно знайти протягом уроку;

Ø скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари;

Ø створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти і в якому саме контексті використовувалися слова;

Ø показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;

Ø перетворити нудний текст у цікаву головоломку;

Ø написати зашифровану листівку другові;

Ø «хмаринка» підказок до предметних диктантів, кросвордів тощо;

Ø повторити основні поняття теми, що вивчається (Додаток 5).

Зараз багато суперечок між батьками, учителями й учнями з приводу використання на уроках мобільних телефонів. Але на заняттях можна виконувати завдання, які покажуть учням, що телефон може використовуватися не лише для гри, а й для навчання. Наприклад, використання QR-коду. З його допомогою можна закодувати завдання, яке треба виконати, інтерактивну вправу для учнів тощо (Додаток 6). Ці вправи можуть бути як додатковими, так і на повторення вивченого матеріалу.

Сервіс LearningApps належить до сервісів Web 2.0, який широко використовується для організації освітньої діяльності в навчальних закладах. Це дуже потужний та цікавий конструктор для розробки інтерактивних завдань за різними предметними дисциплінами. LearningApps відкриває багато можливостей учителю проявити свою творчість. Тут можна працювати не тільки з текстом, до завдань можна додавати зображення, аудіо, відео. Щоб ускладнити завдання, можна додавати зайві об’єкти. Сервіс можна використовувати для учнів різної вікової категорії (Додаток 7).

Велику користь для підростаючого покоління може дати розгадування ребусів.  Ребуси — універсальний засіб розвитку інтелекту дітей. Перед усім, учнів приваблює зовнішнє оформлення ребусів, змушуючи включати образне мислення, уяву і фантазію. З їх допомогою на початку уроку можна закодувати тему, що буде вивчатися, або в кінці уроку повторити вивчені поняття. Учням старших класів цікаво розв’язувати ребуси, що містять знаки, символи, цифри й букви. Молодшим учням краще запропонувати ребуси, що складаються тільки з малюнків.  І зовсім не обов’язково шукати ребуси в Інтернеті, їх можна створити самому. Для цього можна використати сервіс Rebus1.com — унікальна розробка україномовного генератора ребусів. Досить задати будь-яке слово або фразу і програма миттєво згенерує по запиту ребус. Використовуючи відповідний перемикач, можна створювати спеціальні ребуси для дітей, у яких використані зображення дитячих героїв із казок та мультфільмів (Додаток 8). Складання ребуса до заданого слова або фрази може бути чудовим творчим завданням додому. 

У дистанційному форматі, як і в звичайному, часто потрібна дошка. Існують програми, сервіси, які можна назвати віртуальними дошками. Віртуальні дошки — віртуальна стіна, на яку можна прикріплювати фото, файли, посилання на сторінки Інтернет, замітки. Padlet — це простір для групових проєктів на будь-яку тематику. Інструмент padlet уперше було використано для практичної роботи з інформатики для 6 класу: учні розміщували свої графічні наробки (Додаток 9).

Карти розуму, або карти пам’яті, думок — діаграма, на якій відображають слова, ідеї, завдання або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей і як допоміжний засіб під час навчання, організації, розв’язання проблем, прийняття рішень та написання документів. Приклади застосування карт розуму на уроках інформатики:

Ø класифікація програмного забезпечення ПК;

Ø комп’ютерні віруси, антивірусні програми;

Ø типи файлів;

Ø операції з буфером обміну;

Ø типи даних у СУБД Access;

Ø категорії елементів мови HTML;

Ø структурування — етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера, етапи проектування та створення БД тощо (Додаток 10).

Одним із найбільш технологічних засобів діагностики й оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики є комп’ютерне тестування, яке ефективно використовується у поєднанні з традиційними засобами педагогічного контролю. Комп'ютерна форма тестування має низку переваг. Педагог отримує можливість здійснювати різні види контролю (попередній, поточний, тематичний, підсумковий контроль), економити час, одночасно залучати до роботи всю групу учнів й оперативно обробляти результати з метою аналізу якості навчального процесу та виявлення прогалин у знаннях. Учень негайно отримує результат і об’єктивну оцінку, може неодноразово проходити тестування з однієї теми. Внаслідок підняття зацікавленості вдається залучити до активної участі в навчальному процесі, як сильних, так і слабких учнів [7].

Проведення комп’ютерного тестування потребує наявності банку верифікованих завдань, що вимагає від учителя відповідної методичної компетентності. Для створення тестів сьогодні використовуються різноманітні програмні середовища. Як свідчить досвід роботи, MyTestХ є найбільш пристосованою до сучасних вимог тестовою системою. Програма безкоштовна, компактна і зручна у використанні, представляє собою потужний інструментарій для створення тестів та проведення комп’ютерного тестування. За наявності комп’ютерної мережі дозволяє організувати централізований збір і обробку результатів тестування [12].

Вдало створений тест оперативно виявляє знання, уміння та навички учнів, розуміння ними закономірностей, що лежать в основі фактів, які розглядалися в темі уроку; допомагає учителю організувати роботу таким чином, щоб запобігти відставанню учнів. На кожному уроці використовується серія розроблених залікових тестових завдань з вивченої теми (Додаток 11). Комп’ютерне тестування розвиває у школярів уважність, спостережливість, тренує пам’ять, закріплює теоретичні знання, підвищує інтерес до предмету, і що важливо – привчає учнів до систематичної підготовки уроків.

Важливе питання, яке вирішує вчитель на кожному уроці: як викликати до життя внутрішні сили учня, збудити інтерес до того, що вивчається, активізувати його прагнення до збагнення нового. Для цього необхідно раціонально і осмислено використовувати різноманітні форми і методи як проведення уроку в цілому, так і окремих його етапів (Додаток 12). А результат залежить від особистості вчителя, рівня його професійної майстерності (Додаток 13).

Сьогодні в школу приходять діти, психологічні особливості яких сформувалися в умовах нового інформаційного середовища, що створилося в результаті масового поширення комп’ютерних та мобільних технологій, Інтернету, які стали доступними практично кожній дитині. Тож без урахування цих змін неможливо організувати ефективне навчання школяра. «Кліпове» мислення сучасного цифрового покоління, орієнтоване на фрагментарне сприйняття саме візуальної інформації, з одного боку, а з іншого — нові освітні технотренди та збільшення можливостей інформаційно-комунікаційних технологій стимулюють педагогів до використання візуалізації в предметному навчанні, що сприяє розв’язанню однієї з головних проблем сучасної освіти, а саме стимулювання інтересу здобувачів освіти до навчання та розвиток їх пізнавального інтересу. Отже, педагогам, для того щоб постійно бути «в тренді», на крок попереду і постійно дивувати учнів, потрібно вчитися проводити уроки по-новому — мультимедійні уроки.

Сучасні учні можуть запізнитися, не виконати домашнє завдання, забути вдома ручку, зошит і все інше. Але, на щастя, є один інструмент, який у них завжди з собою, — смартфон. То чому б не планувати уроки таким чином, щоб перетворити цей пристрій на корисну річ для навчання та вирішити питання нестачі комп’ютерної техніки?



Список інформаційних джерел


1. Букатов В.М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: [посібник]. — К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. — 126 с.

2. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках: Качинська Г.В. [Електронний ресурс]2012 – Режим доступу: http://labtv.at.ua/load/0-0-0-77-20/

3. Голощапова О.В. Сучасна зброя вчителя – активні методи навчання [Електронний ресурс] – 2012 – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30464/

4. Гончаренко Л.М., Костенко О.І. Використання ІКТ для підвищення якості навчання [Електронний ресурс]2012 – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/27861/

5. Гуревич Р.С. Інформаційні технології навчання: інтегрований підхід /       Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, М.М. Козяр; за ред. Гуревича Р.С. - Львів: Вид-во «СПОЛОМ», - 2011. - 484 с.

6. Державний стандарт повної загальної середньої освіти  [Електронний ресурс] – Державні стандарти: Державний стандарт повної загальної середньої освіти (застосовується з 1 вересня 2022 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти) – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/

7. Єфіменко В.С. Комп’ютерне тестування як складова системи педагогічної діагностики компетентності школярів із теми «Табличний процесор» // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – № 1.

8Кадемія М.Ю., Шахіна І.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: Навчальний посібник / Кадемія М.Ю., Шахіна І.Ю. / - Вінниця, 2011. - 220 с.

9. Луньова Г.С. Дидактична модель формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої // Анотовані матеріали НДР інституту педагогіки за 2006 р. – К.: Пед. думка, 2007

10. Свєтлорусова А.В. Використання віртуальних спільнот для розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей старшокласників       [Електронний ресурс] Свєтлорусова А.В. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/1040

11. Софій Н., Кузьменко В. Сто і один метод активного навчання.//Підручник для директора. – 2006. – № 5

12. Електронний ресурс http://mytest.klyaksa.net/htm/index.htm